У даному випадку такі особини, як Ернест, мали б підлягати смертній карі. Чому це на кошти платників податків повинні утримуватись особливо небезпечні вбивці.
Коли буваю в Чернівцях, мешкаю в самісінькому центрі. Мені ажніяк не заважає стихійна торгівля на вул.Ватутіна і в інших місцях. Обійти не так вже й складно. У багатьох містах Австро-Угорщини, Польщі (Львів, Чернівці,і багатьох ін.) існували центри торгівлі на площах Ринок (звідси і назва) біля магістратів. І це не турбувало навіть Габсбургів. Більше того, мешкаючи 1912р. у Коломиї, дружина ерцгерцога Карла Австрійського Зита Парненська не соромилася власною персоною купляти продукти у місцевих селян. Не варто думати, що продукти на центральних міських ринках чимось якісніші за стихійні. Так, по ринку ходять працівники з СЕС у білих халатах,і беручи продукцію бартером, + за оплату місця (кілька гривень) — виписують талончик на продукти. Але у більшості СЕС при ринках (особливо у невеликих містах) банально немає відповідного сучасного лабораторного обладнання на дослідження радіонуклідів, кишечної палички, мікробів і т.д. Я це добре знаю, у мене знайомі працюють у таких конторах. Так, що продукти з ринку з талонами, не є гарантом нашої безпеки. Безумовно, продукти, які швидко псуються (мясо, молочка, фрукти, риба і т.д.) повинні зберігатися у холодильниках!!! Але якщо справа стосується овочів у закритих шкарлупах, лушпинні (картопля, чисник, кабачки, горіхи, кукурудзи, квіти і т.д.). то немає суттєвої різниці між продукцією на ринку чи стихійною. Навпаки, на ринках продають перекупщики через 10-ті руки, або імпорт оброблений хімікатами. Що, де і як придбати для себе вирішує завжди споживач.
«Без емоцій» — серйозна аналітична передача, а не показуха-заказуха під назвою «Шустерлайф». Випуск з мером цікавий, не схожий на інші. Наприкінці, досить стриманого Олексія Павловича навіть вдалося вивести на незначні емоції. Ведучий задав Каспруку найбільш «насущі» питання, те, що цікавить багатьох чернівчан. А ви гадаєте, що таким метрам, як Аллі Мазур чи Савіку Шустеру завжди вдається потрапити в яблучко? Запитання, (чи то свіжі чи уже повторювані) випливають з самих обставин і діяльності (чи бездіяльності) запрошених гостей.
З іншого боку, з інтерв, ю видно, що Олексій Каспрук людина розумна. У питанні стихійної торгівлі я повністю солідарна з мером. Для багатьох пенсіонерок це надто необхідний заробіток. Нехай собі торгують на здоров'я. А вже, купляти чи не купляти з асфальту, кожен покупець для себе вирішує сам.
Мені найбільше до вподоби ці краєвиди в період золотої осені. Восени 2009, я 5днів провела в с.Плоска(Путильський р-н), мені сказали, що це за 8 км від хутору Перкалаба. У саму екзотичну Перкалабу я так і не потрапила.Хоча я чула, що 3роки тому туди уже підвели електроенергію, можна їхати.
Свою мрію Ви можете здійснити і в Україні. В київському, одеському дельфінаріях «Немо» є послуга — плавання з дельфінами у закритому басейні. У Севастополі,(уже не нашому), всі охочі могли плавати з дельфінами й у морі. Знаю точно, що діти до 12 років плавають, а про дорослих всі деталі, ціну слід уточнити.
До речі, Ваше латинське ім'я та прізвище це нік?
Мушу погодитись слово гарем не зовсім тут доречне. Я не знаю як редагувати коменти. Маю на увазі в найпозитивнішому значенні. Будь-який блогер презентує себе і свою точку зору. Йому для цього потрібний зворотній звязок: читачі, опоненти, полеміка. З власних матеріалів автор відкривається з багатьох аспектів. Зразу видно чи варто з ним мати справу чи ні. На Вкурсі.Ком. можна знайти свою другу половинку, однодумців, друзів. Для молодих людей це цікава можливість «прощупати» одне одного, подивитися чи мислять вони спільними категоріями — в такому ракурсі.
Той, хто пройшов через гуртожиток -тому нічого вже не страшно. Це безцінний досвід.
Щодо гендерної аудиторії, мені «Вкурсі.Ком» нагадує своєрідний каталог інтелектуального гарему.
Галя молодець. Так тримати!!! «Смотрящие», тобто помічники ректора, різні там — Ігорі Фодчуки і таке подібне… возять у Міністерство освіти величезні мішки з презентами, а в альма-матері немає за що купити мило. Ганьба всім господарникам ЧНУ!!! Невже завгоспи не можуть хоть це проконтролювати? Коли я навчалася у ЧНУ теж не було мила, батареї були вічно холодні і ми сиділи по-півдня у верхньому одязі. У ректорський парк нас заганяли тільки прибирати, гуляти там студентам заборонено. Боротися за свої права необхідно всім студентам! Разом ви сила!
Не знаю, наскільки незалежна спільнота у ФБ — Навчання без хабарів. Зазвичай, такі SOS впровадження організовуює сама адміністрація, щоб показати видимість демократії, прозорості.
Як влучно цей експеримент презентує нашу Верховну Раду. Одна «мавпа-новичок» заходить у парламент і навіть, якщо хоче щось змінити ( банан зїсти), інші не дадуть їй це зробити. Тому, що система уже укорінилась. Слід випустити з клітки усіх совкових «макак» і запустити нових- молодих, які ще не встигли «сьорбнути» життейського цинізму.
Багато молодих людей ( зокрема, випускники Могилянки та інших ВУЗів, які проходили стажування за кордоном) прагнуть щось змінити, але у нестандартних ситуаціях, і через брак досвіду,і через нелегальні схеми — вони губляться. У нашій країні кожна ситуація нестандартна.
я 5 років прожила в №2 гуртожитку ЧНУ. Супер. Ми з девочками також завжди стикались з подібними крикливими вахтершами.Я часто підпрацьовувала на виборчих дільницях — могла прийти і у 4; 5 годині ночі. Однак я завжди домовлялась, уміла знайти спільну мову з будь-якими вахтерами-церберами. Мені теж багато чого завжди не подобалось в общазі ( WC, курилки в умивальниках, непрацюючий душ, спільна кухня, вахтери, коменданша і т.д.), однак мені подобались щирі подруги «сокамерниці», і всі незручності відходили на другий план. Негатив весь забувається, залишаються тільки яскраві враження. Найтепліші спогади про общагу, веселих друзів. Якби мені зараз запропонували поселитись теж у гуртожитку-я б погодилась. А де ще можна прожити таке цікаве, феєричне життя))))
Доля правди в стереотипах є. Найгірше, що негативні відгуки часто висловлюють чоловіки з українським корінням. Для більшості заробітчан, які тільки-но приїхали, це прикра річ, бо до них уже ставляться упереджено, виходячи з практики попередніх років. Для того, щоб змінити таке уявлення незаплямованим українцям слід переплюнути усіх попередніх працівників, щодня доводити своєю працею і сумлінням, зановоно завойовувати довіру і повагу до себе. Слід бути на голову вище за інших. Все пізнається у порівнянні. При працевлаштуванні на кожну роботу мене завжди беруть з осторогою, сумнівом, на кожній роботі я змушена доводити свій професіоналізм, завойовувати авторитет з нуля. Згодом, мені часто телефонують з попередніх працевлаштувань і просять повернутись. Виявляється, що гідну альтернативу не так просто знайти, як здається)))
Слід змінювати стереотипи починаючи з себе, щоб Ваше польське оточення переконалось, що серед українців ще є люди порядні.
З іншого боку, з інтерв, ю видно, що Олексій Каспрук людина розумна. У питанні стихійної торгівлі я повністю солідарна з мером. Для багатьох пенсіонерок це надто необхідний заробіток. Нехай собі торгують на здоров'я. А вже, купляти чи не купляти з асфальту, кожен покупець для себе вирішує сам.
До речі, Ваше латинське ім'я та прізвище це нік?
Щодо гендерної аудиторії, мені «Вкурсі.Ком» нагадує своєрідний каталог інтелектуального гарему.
Не знаю, наскільки незалежна спільнота у ФБ — Навчання без хабарів. Зазвичай, такі SOS впровадження організовуює сама адміністрація, щоб показати видимість демократії, прозорості.
Багато молодих людей ( зокрема, випускники Могилянки та інших ВУЗів, які проходили стажування за кордоном) прагнуть щось змінити, але у нестандартних ситуаціях, і через брак досвіду,і через нелегальні схеми — вони губляться. У нашій країні кожна ситуація нестандартна.
Слід змінювати стереотипи починаючи з себе, щоб Ваше польське оточення переконалось, що серед українців ще є люди порядні.