Наталія Ільків
Рейтинг
+29.07
Сила
93.70

Наталія Ільків

n-ilkiv

avatar
У даному випадку такі особини, як Ернест, мали б підлягати смертній карі. Чому це на кошти платників податків повинні утримуватись особливо небезпечні вбивці.
avatar
У кожного є своя точка зору на ринки. Вважаю, що і у влади є більш вагоміші завдання для благоустрою міста, ніж стихійна торгівля.
avatar
Господин Подкидишев, повеселили)))
avatar
Коли буваю в Чернівцях, мешкаю в самісінькому центрі. Мені ажніяк не заважає стихійна торгівля на вул.Ватутіна і в інших місцях. Обійти не так вже й складно. У багатьох містах Австро-Угорщини, Польщі (Львів, Чернівці,і багатьох ін.) існували центри торгівлі на площах Ринок (звідси і назва) біля магістратів. І це не турбувало навіть Габсбургів. Більше того, мешкаючи 1912р. у Коломиї, дружина ерцгерцога Карла Австрійського Зита Парненська не соромилася власною персоною купляти продукти у місцевих селян. Не варто думати, що продукти на центральних міських ринках чимось якісніші за стихійні. Так, по ринку ходять працівники з СЕС у білих халатах,і беручи продукцію бартером, + за оплату місця (кілька гривень) — виписують талончик на продукти. Але у більшості СЕС при ринках (особливо у невеликих містах) банально немає відповідного сучасного лабораторного обладнання на дослідження радіонуклідів, кишечної палички, мікробів і т.д. Я це добре знаю, у мене знайомі працюють у таких конторах. Так, що продукти з ринку з талонами, не є гарантом нашої безпеки. Безумовно, продукти, які швидко псуються (мясо, молочка, фрукти, риба і т.д.) повинні зберігатися у холодильниках!!! Але якщо справа стосується овочів у закритих шкарлупах, лушпинні (картопля, чисник, кабачки, горіхи, кукурудзи, квіти і т.д.). то немає суттєвої різниці між продукцією на ринку чи стихійною. Навпаки, на ринках продають перекупщики через 10-ті руки, або імпорт оброблений хімікатами. Що, де і як придбати для себе вирішує завжди споживач.
avatar
«Без емоцій» — серйозна аналітична передача, а не показуха-заказуха під назвою «Шустерлайф». Випуск з мером цікавий, не схожий на інші. Наприкінці, досить стриманого Олексія Павловича навіть вдалося вивести на незначні емоції. Ведучий задав Каспруку найбільш «насущі» питання, те, що цікавить багатьох чернівчан. А ви гадаєте, що таким метрам, як Аллі Мазур чи Савіку Шустеру завжди вдається потрапити в яблучко? Запитання, (чи то свіжі чи уже повторювані) випливають з самих обставин і діяльності (чи бездіяльності) запрошених гостей.
З іншого боку, з інтерв, ю видно, що Олексій Каспрук людина розумна. У питанні стихійної торгівлі я повністю солідарна з мером. Для багатьох пенсіонерок це надто необхідний заробіток. Нехай собі торгують на здоров'я. А вже, купляти чи не купляти з асфальту, кожен покупець для себе вирішує сам.
avatar
Ви фотохудожник. Квіти ожили на світлинах. Знято на професійний фотоапарат?
avatar
Відео видалено. Де можна його переглянути?
avatar
Мені найбільше до вподоби ці краєвиди в період золотої осені. Восени 2009, я 5днів провела в с.Плоска(Путильський р-н), мені сказали, що це за 8 км від хутору Перкалаба. У саму екзотичну Перкалабу я так і не потрапила.Хоча я чула, що 3роки тому туди уже підвели електроенергію, можна їхати.
avatar
Свою мрію Ви можете здійснити і в Україні. В київському, одеському дельфінаріях «Немо» є послуга — плавання з дельфінами у закритому басейні. У Севастополі,(уже не нашому), всі охочі могли плавати з дельфінами й у морі. Знаю точно, що діти до 12 років плавають, а про дорослих всі деталі, ціну слід уточнити.
До речі, Ваше латинське ім'я та прізвище це нік?
avatar
Олександр, Ви знайомі з основами Кабали?
avatar
Мушу погодитись слово гарем не зовсім тут доречне. Я не знаю як редагувати коменти. Маю на увазі в найпозитивнішому значенні. Будь-який блогер презентує себе і свою точку зору. Йому для цього потрібний зворотній звязок: читачі, опоненти, полеміка. З власних матеріалів автор відкривається з багатьох аспектів. Зразу видно чи варто з ним мати справу чи ні. На Вкурсі.Ком. можна знайти свою другу половинку, однодумців, друзів. Для молодих людей це цікава можливість «прощупати» одне одного, подивитися чи мислять вони спільними категоріями — в такому ракурсі.
avatar
Той, хто пройшов через гуртожиток -тому нічого вже не страшно. Це безцінний досвід.
Щодо гендерної аудиторії, мені «Вкурсі.Ком» нагадує своєрідний каталог інтелектуального гарему.
avatar
Мой девиз:" Если этот мужчина не со мной, значит он меня не стоит".
avatar
Дякую за інфо. Приїду в Чернівці-піду гуляти.
avatar
Галя молодець. Так тримати!!! «Смотрящие», тобто помічники ректора, різні там — Ігорі Фодчуки і таке подібне… возять у Міністерство освіти величезні мішки з презентами, а в альма-матері немає за що купити мило. Ганьба всім господарникам ЧНУ!!! Невже завгоспи не можуть хоть це проконтролювати? Коли я навчалася у ЧНУ теж не було мила, батареї були вічно холодні і ми сиділи по-півдня у верхньому одязі. У ректорський парк нас заганяли тільки прибирати, гуляти там студентам заборонено. Боротися за свої права необхідно всім студентам! Разом ви сила!
Не знаю, наскільки незалежна спільнота у ФБ — Навчання без хабарів. Зазвичай, такі SOS впровадження організовуює сама адміністрація, щоб показати видимість демократії, прозорості.
avatar
Як влучно цей експеримент презентує нашу Верховну Раду. Одна «мавпа-новичок» заходить у парламент і навіть, якщо хоче щось змінити ( банан зїсти), інші не дадуть їй це зробити. Тому, що система уже укорінилась. Слід випустити з клітки усіх совкових «макак» і запустити нових- молодих, які ще не встигли «сьорбнути» життейського цинізму.

Багато молодих людей ( зокрема, випускники Могилянки та інших ВУЗів, які проходили стажування за кордоном) прагнуть щось змінити, але у нестандартних ситуаціях, і через брак досвіду,і через нелегальні схеми — вони губляться. У нашій країні кожна ситуація нестандартна.
avatar
я 5 років прожила в №2 гуртожитку ЧНУ. Супер. Ми з девочками також завжди стикались з подібними крикливими вахтершами.Я часто підпрацьовувала на виборчих дільницях — могла прийти і у 4; 5 годині ночі. Однак я завжди домовлялась, уміла знайти спільну мову з будь-якими вахтерами-церберами. Мені теж багато чого завжди не подобалось в общазі ( WC, курилки в умивальниках, непрацюючий душ, спільна кухня, вахтери, коменданша і т.д.), однак мені подобались щирі подруги «сокамерниці», і всі незручності відходили на другий план. Негатив весь забувається, залишаються тільки яскраві враження. Найтепліші спогади про общагу, веселих друзів. Якби мені зараз запропонували поселитись теж у гуртожитку-я б погодилась. А де ще можна прожити таке цікаве, феєричне життя))))
avatar
Доля правди в стереотипах є. Найгірше, що негативні відгуки часто висловлюють чоловіки з українським корінням. Для більшості заробітчан, які тільки-но приїхали, це прикра річ, бо до них уже ставляться упереджено, виходячи з практики попередніх років. Для того, щоб змінити таке уявлення незаплямованим українцям слід переплюнути усіх попередніх працівників, щодня доводити своєю працею і сумлінням, зановоно завойовувати довіру і повагу до себе. Слід бути на голову вище за інших. Все пізнається у порівнянні. При працевлаштуванні на кожну роботу мене завжди беруть з осторогою, сумнівом, на кожній роботі я змушена доводити свій професіоналізм, завойовувати авторитет з нуля. Згодом, мені часто телефонують з попередніх працевлаштувань і просять повернутись. Виявляється, що гідну альтернативу не так просто знайти, як здається)))

Слід змінювати стереотипи починаючи з себе, щоб Ваше польське оточення переконалось, що серед українців ще є люди порядні.
avatar
Олексій, Ви романтик)))
avatar
Милий вірш. Я пригадала свої 17років…